Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
проковтувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проковтнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Однокр. до проковтувати 1). || розм. Швидко, похапцем або жадібно з їсти чи випити що небудь. || перен. Знищити що небудь, погубити когось. 2) перен., розм. Однокр. до проковтувати 2). 3) перев. у сполуч. зі сл. слово,… … Український тлумачний словник
проковтуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до проковтувати … Український тлумачний словник
проковтування — я, с. Дія за знач. проковтувати … Український тлумачний словник
проковтуватися — ується, недок. Пас. до проковтувати … Український тлумачний словник
ковтати — I (рухом мускулатури горла проштовхувати щось із порожнини рота у стравохід і шлунок; пити / їсти що н.), проковтувати, проковтнути, лигати; глитати (жадібно, квапливо); заковтувати, заковтнути (кількома / багатьма ковтальними рухами) Пор. їсти I … Словник синонімів української мови
